село Дащенки на Варвинщині налічує близько 320 жителів,
розташоване на південному сході поблизу
річки Многа, за 18 км від райцентру. Важливою особливістю вважається пам’ятник
архітектури середини ХIX
століття, яким є єдина у своїм роді дерев'яна Миколаївська церква, яку
збудувала у свій час графиня Соболевська. Пережила споруда свій розквіт до 20
років минулого віку, занепад і забуття майже цілих 75 років і лише близько семи
років тому, завдяки меценатам, уродженцям Дащенок було проведено повну реконструкцію,
а в 2009 році урочисто було відсвятковано друге народження храму, освячені
іконостас і дзвони, проведено богослужіння. Безумовно, це є гарною і вагомою
справою, яка варта уваги, проте зараз, як будь-де на Україні село занепадає,
хиріє і вимирає.
На сході села 19 лютого цього року, який проходив у залі
сільського клубу зібралося чимало селян.
У звіті голови Світлани Хажанець крім того,що змогла
сільрада зробити не маючи належного фінансування, прозвучали співочі дифирамби
на адресу самого районного керівництва,
обласних депутатів від влади та
агрокомпанії «Дружба-Нова» за допомогу у вирішенні життєвих потреб села.
Співи співами, але реальність була зовсім іншою, коли
дійшло діло до розбирання польотів.
Це і перепрофілювання школи яке підняло неймовірну бурю
емоцій, бо поставало питання не те що в пониженні статусу закладу, а й в самій
ліквідації його як такого, оплата газу , підтасовкою розрахунків, яке проводило
управління газового господарства. Водопостачання в селі взагалі гостра тема,
башта є, але вона не задовольняє потреби мешканців, колодязі і їх облаштування
теж під питанням, бо рівень водних пластів у землі, на якому розташоване село
мізерний, да і сама вода в них насичена хімікатами, які попадають в неї після
солідної обробки грунтів «Дружбою – Новою».
Що стосується доріг у селі, то тут як кажуть найшла коса
на камінь, їх тут взагалі майже немає. Плачевний вид центральної вулиці, що потребує не те що
ремонту, а нової побудови взагалі, інші шляхи знаходяться в первинному вигляді,
навіть на конях, після злив чи снігопадів тут неможливо проїхати, не кажучи про
те, щоб дістатися пішки центру, де є пошта, сільрада, школа, клуб і магазин. На
молебінь до церкви літній людині дійти
по суцільному бездоріжжю це не до снаги,
відстань від околиці села до центру
більше 2 км. Хоч сядь і плач.
Самою основною проблемою в селі стала робота магазину.
Підприємець Ященко, що є його власником повністю відкидав прохання людей
ставлячи вище свої бізнесові амбіції. Мені довелося підсказати одній поважній людині
в залі, це був колишній директор школи Філоненко Олександр Олександрович, щоб
той нагадав шановному бізнесмену про те, що він не тільки повинен заробляти
собі гроші, а як депутат районної ради від Дащенківської громади повинен
вирішувати проблеми людей у селі і всіляко допомагати їм. Так, по пікірувавшись
з декілька хвилин все ж таки дійшли згоди, навіть районне керівництво пішло
назустріч, згодившись розглянути цю ситуацію і знайти певні кроки для вирішення
цієї проблеми.
І на сам кінець
хочу додати от що:
Мене болюче вразило те, що коли розпочалися гамірні
баталії при розгляді газових питань, запрошені на схід села представники влади,
заступник начальника земельного відділу Євген Ігнатенко, начальник відділу
освіти Володимир Кутовий, керівник апарату «Дружби-Нової» з соціальних питань
Микола Пух на чолі з головою районної ради Володимиром Петренко вийшли з залу.
Закляті курці рішили сходити на перекур, бо краще ж задовольнити своє євство,
ніж вирішувати проблеми людей. Ось вам приклад, як нехтує влада законами
людської моралі, гідності і поваги, за інше й говорити нічого, бо що далі, тим
гірше.
На фото:
Віталій Хажанець - заступник голови Варвинської місцевої організації
з прихильниками Радикальної Партії Олега Ляшка
